Юмор на языке оригинала.  Украинские юморески.

Причина вимирання.

 

Якось Петрова дружина,

Голова тямуща,

Дістала літру водиці

З написом «цілюща»

 

Випий – каже, - враз відпустить

І нирки і печію,

Станеш знову як людина

У нормальну течію.

 

Ця водиця дуже давня,

Заслужила лаври!

І до нас її пили

Лише динозаври.

 

Сама чула, як казала

Продавщиця Зоя,

Що її видобувають

З глибин мезозоя.

 

Вчені винайшли у ній

Якості хороші,

Так що пий, бо як не вип`єш,

То пропадуть гроші.

 

Сьорбнув він, та в крик, скривившись:

Динозаври це пили?

То тепер я розумію

Чому вони вимерли!

 

Біжи мерщі в ветлікарню,

Та швидку хуттіш лови,

Ті тварини смерть зазнали

Бо водицю цю пили!

Приватизація.

 

 

На ганку дідусь старенький,

Ветеран подвійний,

Роздивляється папір

Приватизаційний.

 

- Що воно за дивина? –

Пита в листоноші, -

Невже тепер ходитимуть

Ось такії гроші?

 

Розтлумач мені, голубко,

Бо я не второпаю,

Не дадуть мені на старість

Ні краплини спокою.

 

- Цей папірець – листоноша

Так відповідає, -

Щоб ви знали, дідугану,

Значну силу має!

 

Щоб не думали ви, діду,

Що це якесь чванство,

То візьмемо для приміру

Ваше господарство.

 

Щоб було все справедливо,

По добру-здорову,

Віддамо ми вашій бабі

Порося й корову.

 

Ну а вам, по ремеслу,

Сокиру і спиці,

І рубанок, що лежить

Он на тій полиці.

 

Ну а хто збере папери

У однім конверті,

Повним стане господарем

До самої смерті.

 

Зрозуміли?

- Зрозумів! Ніде правди діти,

Один буде жирувати

А другий худіти.

 

Одному до борщу ложка,

А іншому вилка,

Перший буде їсти м`ясо

А другий опилки!

Палеонтологія.

 

Скаржиться сусід сусіду:

- Мене звать Іваном,

А шановна моя теща

Назива тираном.

 

Чи є в світі справедливість?

Та щеб знать, що за слівце,

А то хіба зрозумієш

Що то воно значить це?

 

- Звір такий – сусіда каже, -

Зветься він тиранозавр,

Пам`ятаю ще зі школи,

Мені вчитель так казав.

 

Хвіст великий, і очища

Як у баби Гапки.

Ну і спереду, на грудях

Дві маленьких лапки.

 

- Боже любий! Та за що ж

Мені такі муки,

- Це натяк тобі, що в тебе

Коротенькі руки!!!

Безкоштовний фільм.

 

 

Там завклубом – каже Мотря,

пуска людям в очі муть,

розпинається що завтра

кіно гарне привезуть.

 

Може сходим? На афіші,

Прочитала я слова:

«легенда про динозавра»

І по римські цифра два.

 

- Ви що, кумо, з неба впали?

Чи в вас розуму немає?

Мені в дома і одного

Динозавра вистачає!

 

 

Хай ідуть до клубу ті

В кого грошей повно.

Я ж дивлюся цю картину

Вдома безкоштовно.

 

Це не те, що на екрані,

Раз-два-три, і все в ажурі,

Тут без всяких декорацій,

Все чистісінько в натурі!

 

Так що оголосіть в клубі,

Хай усі ідуть до мене,

Покажу я всім даремно

Цю легенду про Семена!

 

 

Поема про Олексійчука.

 

(Моєму однокурснику та другу із Одеси. присвячується.)

 

Був собі геодезист,

Олексійчук Вітя,

Та й задумався він якось:

«Чом живу на світі»?

 

Землю мірять – кепська справа,

Панам догоджати,

Може мені, як Шевченку,

Ягнят випасати?

 

Побудував будиночок,

Біля ньо – вівчарню,

Та й ну всим цим опікатись,

Від ранню до ранню...

 

Діточки допомагають,

Дружина не сварить,

Але щастя не прибуло,

Й голова не варить.

 

Ой лихая доля бідним,

Матір його трясця,

Зясувалося пізніше:

не у вівцях щастя.

 

А може мені в Канаду?

Там віка дожити,

Бо вже злидні так обсіли,

Не зна, що робити...

 

Візьме дудку, та й заграє

Дуде моя, дуде............

Мораль:

Коли розуму немає,

То щастя не буде!

Українські гуморески